9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен»

9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен»
9. SS-Panzer-Division «Hohenstaufen»
Емблема дивізії СС «Гогенштауфен»
На службі	1943-45
Країна	Третій Рейх
Належність	Адольф Гітлер
Вид	Ваффен-СС
Тип	Танкові війська
Чисельність	Дивізія
Гасло	Meine Ehre heißt Treue («Моя честь називається вірність»)
Війни/битви	Друга світова війна
Командування
Визначні командувачі	Группенфюрер СС і Генерал-лейтенант Ваффен-СС Вільгельм Біттріх
Медіафайли на Вікісховищі

9-та танкова дивізія СС «Гогенштауфен» (нім. 9. SS-Panzer-Division „Hohenstaufen“) — німецьке військове формування, танкова дивізія у складі військ Ваффен-СС, що брала участь у бойових діях на Східному та Західному фронтах під час Другої світової війни.

На початку січня 1943 року розпочалося створення нової дивізії СС. Для її створення були використані німецькі призовники і кадр запасного батальйону «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер». 1 лютого про нову дивізію було оголошено офіційно. Для її формування було обрано французьке місто Майле ле Камп. До кінця року дивізія продовжувала перебувати у Франції. У жовтні вона була названа 9-ю танковою дивізією СС «Гогенштауфен». Свою назву дивізія отримала за прізвищем німецької династії Гогенштауфенів 1138—1254 років, найяскравішим представником якої був Фрідріх I Барбаросса.

У середині лютого 1944 року частини дивізії були відправлені в Авіньйон, а в кінці березня на Східний фронт в район дій групи армій «Північна Україна». Там дивізія була підпорядкована 4-й танковій армії. У квітні частини дивізії брали участь у наступі під Тернополем. Її полки діяли на ділянці Монастириська — Бережани. В ході операції по деблокуванню 1-ї танкової армії вона понесла великі втрати і була виведена в резерв 4-ї танкової армії. Після висадки союзників у Нормандії дивізія в середині червня була відправлена на Західний фронт.

В кінці червня дивізія прибула на ділянку фронту між містами Вір і Кан. Наступного дня, 26 червня, союзники почали Канський наступ. Дивізіям СС вдалося утримати Кан і навіть перейти в контрнаступ. На Канській ділянці фронту дивізія оперувала до 10 липня 1944 року. В ході боїв вона зазнала важких втрат і була зведена в бойову групу «Гогенштауфен». В кінці липня група була підпорядкована I танковому корпусу СС. Командування корпусу перекинуло групу на південь від Кана. На початку серпня група була передана в II танковий корпус СС і відправлена в район Бені — Бокаж. Після цього група брала участь в боях на північній стороні Фалезького котла. В кінці серпня німці почали відступ. Бойова група йшла в ар'єргарді і брала участь в боях у Орбека Лана і Камбре. Пройшовши через Бельгію, група вступила в Нідерланди, а 9 вересня увійшла в Арнем.

В Арнемі вцілілі танки дивізії були передані в 10-ту танкову дивізію СС «Фрундсберг». Найбільш боєздатна частина дивізії — II батальйон 19-го панцергренадерського полку СС був переданий як IV батальйон у 21-й панцергренадерський полк 10-ї дивізії СС. 17 вересня 1944 союзники почали парашутно-десантну операцію «Маркет Гарден» біля Арнему. Незважаючи на раптовість акції, залишки дивізії були швидко переформовані в бойову групу «Харцер», яка чудово показала себе в ході боїв під Арнемом. До 21 вересня основна частина британського десанту була розгромлена, а його залишки здалися німцям.

Наприкінці вересня група отримала короткий відпочинок і була відправлена в Зіген, а пізніше, в жовтні, в Падерборн для відновлення. У листопаді поповнені частини дивізії почали підготовку до Арденнського наступу. З початком операції дивізія пішла в наступ в районі В'єльсальма. Після провалу наступу частини дивізії з боями відійшли до Моннавілю. 31 грудня дивізія була перекинута на південь для захоплення Бастоні. 7 січня 1945 німецькі частини отримали наказ припинити наступ і відійти до кордону Німеччини. В кінці січня дивізія перейшла кордон і була відправлена в район Кауфенхайма для поповнення. На початку лютого 1945 року ледь відпочилі частини 6-ї танкової армії СС, в яку входила і дивізія «Гогенштауфен», були відправлені в Угорщину для прориву радянського кільця у Будапешті.

II танковий корпус СС (2-га і 9-та танкові дивізії СС) прибув до Угорщини тільки в кінці лютого, тобто вже після падіння Будапешта. Частини корпусу на початку березня 1945 року пішли в наступ з району Веспрема і до 15 березня майже прорвалися до Дунаю. Однак тверда радянська оборона і жахлива погода зупинили просування танкових дивізій СС у Заросьда, а наступного дня радянські частини самі перейшли в контрнаступ на ділянці, утримуваного частинами IV танкового корпусу СС. Це змусило німців почати відступ. 9-та танкова дивізія СС йшла в ар'єргарді німецьких військ.

В один із днів відступу частинам дивізії довелося зупинитися і утримувати коридор для виходу відступаючих з Секешфегервара німецьких частин. Вражений невдачею, яку зазнали його кращі війська, Гітлер розпорядився позбавити манжетних стрічок всіх солдатів усіх дивізій 6-ї танкової армії СС, в тому числі і 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен».

Потім дивізія з боями відійшла через Залаапаті і Паку на австрійську територію. В Австрії залишки дивізії були розділені на дві бойові групи. В кінці квітня обидві бойові групи (одна була в Клагенфурті, інша в Сант-Полтені) з'єдналися. 26 квітня залишки дивізії отримали наказ передислокуватися в район Штайра. Тут в травні 1945 року останні вояки дивізії СС «Гогенштауфен» здалися американцям.

• Группенфюрер СС та Генерал-лейтенант Ваффен-СС Вільгельм Біттріх (15 лютого 1943 — 29 червня 1944)
• Штандартенфюрер СС Томас Мюллер (29 червня — 10 липня 1944)
• Штандартенфюрер СС Сильвестр Штадлер (10 — 31 липня 1944)
• Оберфюрер СС Фрідріх-Вільгельм Бок (31 липня — 29 серпня 1944)
• Оберштурмбаннфюрер СС Вальтер Гарцер (29 серпня — 10 жовтня 1944)
• Бригадефюрер СС та Генерал-майор Ваффен-СС Сильвестр Штадлер (10 жовтня 1944 — 8 травня 1945)

• 9-й танковий полк СС
• 19-й панцергренадерський полк СС
• 20-й панцергренадерський полк СС
• 9-й самохідний артилерійський полк СС
• 9-й самохідний розвідувальний батальйон СС
• 9-й протитанковий батальйон СС
• 9-й батальйон штурмових гармат СС
• 9-й зенітний батальйон СС
• 9-й самохідний саперний батальйон СС
• 9-й самохідний батальйон зв'язку СС
• 9-й самохідний ремонтний батальйон СС
• 9-й резервний батальйон СС
• 9-й навчальний батальйон СС
• 9-та батарея спостереження СС
• 9-й санітарна рота СС
• 9-й загін забезпечення СС
• 9-й загін постачання СС
• 9-й загін польової жандармерії СС

За час існування дивізії 14 осіб її особового складу були нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста.

• Отто Меєр — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 9-го танкового полку СС (4 червня 1944)
• Роберт Франк — Штурмбаннфюрер СС, командир 2-го батальйону 20-го панцергренадерського полку СС (4 червня 1944)
• Віктор Еберхард Грабнер — Гауптштурмфюрер СС, командир 9-го розвідувального батальйону СС (23 серпня 1944)
• Еберхард Телькамп — Штурмбаннфюрер СС, командир 2-го батальйону 9-го танкового полку СС (23 серпня 1944)
• Йозеф Хольте — Обершарфюрер СС, командир взводу 2-ї роти 9-го танкового полку СС (27 серпня 1944)
• Вальтер Харцер — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен» (21 вересня 1944)
• Людвіг Шпіндлер — Штурмбаннфюрер СС, командир 1-го батальйону 9-го артилерійського полку СС (27 вересня 1944)
• Герман Борхерс — Гауптштурмфюрер СС, командир 1-го батальйону 19-го панцергренадерського полку СС (16 жовтня 1944)
• Герман Альбер — Штурмманн СС, зв'язківець 9-ї роти 20-го панцергренадерського полку СС (16 грудня 1944)
• Рудольф Реттберг — Штурмбаннфюрер СС, командир 2-го батальйону 9-го танкового полку СС (6 травня 1945)
• Йоганн Шайлер — Оберштурмфюрер СС, командир 3-ї батареї 9-го протитанкового батальйону СС (6 травня 1945)
• Гайнц Гропп — Оберштурмфюрер СС, командир 2-ї батареї 9-го зенітного батальйону СС (6 травня 1945)

• Фрідріх-Вільгельм Бок — Оберфюрер СС, командир 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен» (2 вересня 1944)
• Отто Меєр — Оберштурмбаннфюрер СС, командир 9-го танкового полку СС (30 вересня 1944)

• Сильвестр Штадлер — Оберфюрер СС, командир 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен» (6 травня 1945)

• 2-га танкова дивізія СС «Дас Райх»
• 10-та танкова дивізія СС «Фрунсберг»

• Войска СС. История, структура, боевое применение / Константин Семёнов. — М. : Яуза-пресс, Эксмо, 2009. — 432 с. — (Солдат Третьего Рейха) — ISBN 978-5-9955-0036-0. (рос.)

Це незавершена стаття про Збройні сили Німеччини у Другій світовій війні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Танкові дивізії Третього Рейху Вермахт Номерні 1-ша 2-га 3-тя 4-та 5-та 6-та 7-та 8-ма 9-та 10-та 11-та 12-та 13-та 14-та 15-та 16-та 17-та 18-та 19-та 20-та 21-ша 22-га 23-тя 24-та 25-та 26-та 27-ма Іменні «Гроссдойчланд» «Гольштейн» «Кемпф» «Клаузевіц» «Курмарк» «Мюнхеберг» «Норвегія» «Сілезія» «Татра» «Фельдхернхалле 1» «Фельдхернхалле 2» «Ютербог» Навчальна Резервні 155-та 178-ма 179-та 233-тя 273-тя Ваффен-СС 1-ша «Лейбштандарте-СС Адольф Гитлер» 2-га «Дас Райх» 3-тя «Тотенкопф» 5-та «Вікінг» 9-та «Гогенштауфен» 10-та «Фрундсберг» 12-та «Гітлерюгенд» Люфтваффе «Герман Герінг»

п о р Збройні сили нацистської Німеччини у Другій світовій війні Головнокомандування Верхній Рейн • Захід • Нідерланди • Південний Захід • Південний Схід • Південь • Резерв • Схід Групи армій A • B • C • D • E • F • G • H • Австрія  • Африка • Верхній Рейн • Вісла • Дон • Курляндія • Особливого призначення • Південь • Південна Україна • Північ • Північна Україна • Центр Армії польові 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20-та гірська • 21 • 24 • 25 • Лапландія  • Норвегія  • Східна Пруссія парашутні 1 танкові 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • Африка • Захід • Німецько-італійська Оперативні та армійські групи XXI •А Бальк • Блюментрітт • Велер • Венк • Вейхс • Голлідт • Гот • Грассер • Гудеріан • Думітреску • Кемпф • фон Клейст • Клеффель • Ланц  • Лігурія • Лох • фон Лютвіца • фон Мантойфель • Нарва • Нарвик • Раус • Руофф • Самланд • Сербія • Фельбер • Фреттер-Піко • Фріснер • Гейнріці • Крістіансен • фон Цангена • Шпрее • Штудент Корпуси Ваффен-СС* танкові 1-й СС • 2-й СС • 3-й СС • 4-й СС • 7-й СС гірські 5-й гірський • 9-й хорватський гірський армійські 6 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 16 • 17 • 18 кінні 15-й козачий кавалерійський Легіони Британський корпус • Данський корпус • Данмарк • Індійський легіон • Латиський легіон • Сербський корпус армійські 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • 7 • 8 • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 • 24 • 25 • 26 • 27 • 28 • 29 • 30 • 32 • 33 • 34 • 35 • 38 • 39 • 40 • 41 • 42 • 43 • 44 • 46 • 47 • 48 • 50 • 51 • 52 • 53 • 54 • 55 • 57 • 59 • 62 • 63 • 64 • 65 • 66 • 67 • 68 • 69 • 70 • 71 • 72 • 73 • 74 • 75 • 76 • 78 • 80 • 81 • 82 • 83 • 84 • 85 • 86 • 87 • 88 • 89 • 90 • 91 • 97 • 101 • Африка • Російський моторизовані 3 • 14 • 15 • 16 • 19 • 22 • 24 • 39 • 40 • 41 • 46 • 47 • 48 • 56 • 57 танкові 3 • 4 • 7 • 14 • 24 • 38 • 39 • 40 • 41 • 46 • 47 • 48 • 56 • 57 • 58 • 76 • Гроссдойчланд • Фельдхернхалле гірські 15 • 18 • 19 • 21 • 22 • 36 • 49 • 51 • Норвегія кавалерійські 1 • Калмицький резервні 61 • 62 • 64 • 66 • 67 • 69 авіапольові 1 • 2 • 3 • 4 парашутні 1 • 2 • Герман Герінг ППО 1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 Корпусні групи А • B • C • D • E • F • G • H Командування особливого призначення 31 • 32 • 33 • 34 • 35 • 36 • 37 • 45 • 59 • 60 • 65 • 70 • 71 • 81 • Верхній Рейн • Вогези • Нижній Рейн • Саарпфальц Дивізії Ваффен-СС* 1-ша «Лейбштандарте-СС Адольф Гітлер»  • 2-га «Дас Райх» • 3-тя «Тотенкопф» • 4-та поліційна  • 5-та «Вікінг» • 6-та «Норд» • 7-ма «Принц Ойген» • 8-ма «Флоріан Гайєр» • 9-та «Гогенштауфен» • 10-та «Фрундсберг» • 11-та «Нордланд» • 12-та «Гітлерюгенд» • 13-та «Ханджар» (1-ша хорватська) • 14-та «Галичина» (1-ша українська) • 15-та (1-ша латвійська) • 16-та «Рейхсфюрер СС» • 17-та «Гьотц фон Берліхінген» • 18-та «Горст Вессель» • 19-та (2-га латвійська) • 20-та (1-ша естонська) • 21-ша «Скандерберг» (1-ша албанська) • 22-га «Марія Терезія» • 23-тя «Кама» (2-га хорватська) • 23-тя «Недерланд» (1-ша голландська) • 24-та «Карстергер» • 25-та «Гуняді» (1-ша угорська) • 26-та (2-га угорська) • 27-ма «Лангемарк» (1-ша фламандська) • 28-ма «Валлонія» (1-ша валлонська) • 29-та «Італія» (1-ша італійська) • 29-та «РОНА» (1-ша російська) • 30-та (1-ша білоруська) • 30-та (2-га російська) • 31-ша • 32-га «30 січня» • 33-тя (3-тя угорська)  • 33-тя «Шарлемань» (1-ша французька) • 34-та «Ландсторм Недерланд» (2-га голландська) • 35-та поліційна • 36-та «Дірлевангер» • 37-ма «Лютцов» • 38-ма «Нібелунген» парашутні 1 • 2 • 3 • 4  • 5 • 6 • 7-ма парашутна • 7-ма повітряна • 8  • 9 • 10 • 11 • 20 • 21 • 22-га планерна танкові 1 • 2 • 3 • 4  • 5 • 6 • 7 • 8  • 9 • 10 • 11 • 12 • 13 • 14 • 15 • 16 • 17 • 18 • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 • 24 • 25 • 26 • 27 • 116 • 155 • 178 • 179 • 232 • 233 • 273 • «Гольштейн» • «Кемпф» • «Клаузевіц» • «Лер» • «Мюнхеберг» • «Норвегія» • «Сілезія» • «Фельдхернхалле 1» • «Фельдхернхалле 2»  • «Ютербог» парашутно-танкові «Генерал Герінг» • 1-ша парашутно-танкова «Герман Герінг» • 2-га панцергренадерська «Герман Герінг» • танкова «Герман Герінг» кавалерійські 1 • 3 • 4 • 1-ша козача артилерійські 18 особливого призначення Бранденбург-800 * Частини Ваффенн-СС формально не були складовою Вермахту, але перебуваючи на фронті, знаходилися у підпорядкуванні (в оперативному відношенні) командування Вермахту

п о р Організація СС (Schutzstaffel) Складові частини Загальні СС Підрозділи «Мертва голова» (SS-Totenkopfverbände) Частини посилення СС→Ваффен-СС Управління Рейхсфюрер-СС Вищий керівник СС і поліції Діячі СС Структура СС Лідери Юліус Шрек Йозеф Берхтольд Ергард Гайден Генріх Гіммлер Карл Ганке Основні відділи Особистий штаб рейхсфюрера СС (Persönlicher Stab Reichsführer-SS) Головне управління СС (SS-Hauptamt) Головне оперативне управління СС (SS Führungshauptamt) Головне управління імперської безпеки (SS-Reichssicherheitshauptamt) Головне адміністративно-господарське управління СС (SS-Wirtschafts-Verwaltungshauptamt) Головне управління СС з питань раси й поселень (SS-Rasse- und Siedlungshauptamt) Головне управління з репатріації етнічних німців (Volksdeutsche Mittelstelle) RKFDV[de] Головне судове управління СС (Hauptamt SS-Gericht) Головне управління кадрів СС (SS Personalhauptamt) Dienststelle Heissmeyer Ідеологічні установи Аненербе Das Schwarze Korps Школа молодших офіцерів СС «Бад Тьольц» (SS-Junkerschule Bad Tölz) Поліція та служби безпеки Поліція порядку (Ordnungspolizei) Кримінальна поліція (Kriminalpolizei) Таємна поліція (Gestapo) Поліція безпеки (Sicherheitspolizei) Служба безпеки СС (СД) (Sicherheitsdienst) Підрозділи для охорони фюрера Загін супроводження фюрера (SS-Begleitkommando des Führers) Begleitkommando-SS Імперська служба безпеки (Reichssicherheitsdienst) Парамілітарні підрозділи Айнзатцгрупи Ypatingasis būrys Поліція безпеки Литви Rollkommando Hamann Команда Арайса (Arajs Kommando) Українська допоміжна поліція Volksdeutscher Selbstschutz «Травники» Ваффен-СС Корпуси танкові 1-й 2-й 3-й 4-й 7-й гірські 5-й гірський 9-й хорватський гірський армійські 6 10 11 12 13 14 16 17 18 кінні 15-й козацький кавалерійський Дивізії «Адольф Гітлер» «Дас Райх» «Тотенкопф» Поліційна «Вікінг» «Норд» «Принц Ойген» «Флоріан Гайєр» «Гогенштауфен» «Фрунсберг» «Нордланд» «Гітлерюгенд» «Ганджар» «Галичина» 1-ша латвійська «Рейхсфюрер СС» «Гьоц фон Берліхінген» «Горст Вессель» 2-га латвійська 1-ша естонська «Скандербег» «Марія Терезія» «Кама» «Недерланд» «Карстйагер» «Гуньяді» 26-та дивізія «Лангемарк» «Валлонія» «Італія» «РОНА» 1-ша білоруська 2-га російська дивізія СС 31-ша добровольча гренадерська «30 січня» 33-тя кавалерійська «Шарлемань» «Ландсторм Недерланд» Поліційна гренадерська «Дірлевангер» «Лютцов» «Нібелунген» Легіони Германські СС ( Nederlandsche SS Algemeene-SS Vlaanderen Germanske SS Norge Данський «Шальбург» «Данмарк») Британський корпус Індійський легіон Латиський легіон Сербський корпус РОНА Фінський батальйон Підприємства, контрольовані СС Ostindustrie Deutsche Wirtschaftsbetriebe Deutsche Ausrüstungswerke DEST Allach Apollinaris[en] Mattoni Sudetenquell Anton Loibl GmbH Нагороди СС Почесна шпага рейхсфюрера СС Перстень «Мертва голова» Звання, уніформа, відзнаки Уніформа та знаки розрізнення СС Звання та знаки розрізнення Ваффен-СС Звання та знаки розрізнення поліції порядку Корпусні кольори Ваффен-СС