Чемпіонат K-1

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: К1.
Чемпіонат K-1
Тип спортивна організація[d]
вид спорту і спортивна дисциплінаd
Галузь Спорт
Спеціалізація Бойові мистецтва
Засновано 1993
Засновник(и) Кадзуйосі Ісії
Штаб-квартира КНР Гонконг, КНР
Територія діяльності Світ
Ключові особи Майк Кім (президент)
Власник(и) «K-1 Global Holdings»
k-1.co.jp
CMNS: Чемпіонат K-1 у Вікісховищі
Гонконг, 2007 рік. Гран-прі K-1 World.

Чемпіонат K-1 — міжнародна спортивна організація, що займається підготовкою і проведенням боїв змішаного стилю за уніфікованими правилами, близькими до кікбоксингу. Для досягнення тактичної мети в спортивному змаганні за правилами K-1 дозволяється використання різноманітних ударних і деяких кидкових технік таких бойових мистецтв: бокс, кікбоксинг, тайський бокс, французький бокс, карате, тхеквондо, саньда тощо. Розмаїття ударних технік, що застосовуються в K-1 дозволяють охарактеризувати змагання як абсолютний кікбоксинг. Варто відзначити, що змагання за правилами K-1, хоч і дозволяють використання змішаної техніки, та не відносяться до змішаних бойових мистецтв. Втім, група компаній «Fighting and Entertainment Group» (власник чемпіонату K-1) проводила також і бої за правилами змішаних єдиноборств, як на турнірах чемпіонату, так і за його межами. Новий власник, компанія «K-1 Global Holdings», зосереджений на кікбоксингу. Правила K-1 широко використовуються спортивними організаціями світу.

Особливості і правила

Змагання в чемпіонаті K-1 проводяться на чотирикутному боксерському рингу, довжина кожної сторони якого становить 6 метрів[1].

Вагові категорії

Змагання в чемпіонаті K-1 проводяться наступних вагових категоріях:

  • напівлегка вага (до 60 кг)
  • легка вага (60-65 кг)
  • середня вага (65-70 кг)
  • напівважка вага (70-85 кг)
  • важка вага (85-100 кг)
  • суперважка вага (понад 100 кг)

Раз на рік проводиться Гран-прі K-1 у двох ширших вагових категоріях: середній (до 70 кг) і важкій (понад 70 кг)[1].

Раунди

Кожний раунд в чемпіонаті K-1 триває 3 хвилини. Рейтингові бої тривають три раунди, бої за чемпіонський титул — п'ять раундів. Перерва між раундами — 1 хвилина. У виняткових випадках тривалість бою може бути подовжена не більше ніж на два раунди[1].

Екіпірування бійця

Боєць допускається до змагання лише при відповідності його екіпірування вимогам правил. Всі бійці виходять на ринг у спортивних шортах, без взуття. Футболки, сорочки, куртки і кімоно заборонені. Бійці повинні використовувати лише стандартні боксерські рукавички вагою 6, 8 або 10 унцій (в залежності від вагової категорії)[1].

Результати змагань

Ґьокхан Сакі проти Руслана Караєва на фіналі Гран-прі K-1 World. 2008 рік

Бій може бути завершений одним із наведених способів:

  • Нокаут (англ. KO): бійцю може бути завдано удару, в результаті якого він втратить свідомість чи здатність продовжувати бій.
  • Технічний нокаут (англ. TKO): боєць може втратити здатність продовжувати бій за однією з наступних причин:
    • рішення рефері (якщо рефері констатує, що боєць втратив здатність адекватно захистити себе або якщо боєць тричі потрапляє у нокдаун протягом одного раунду);
    • рішення лікаря (якщо лікар констатує поранення, травмування або сильну кровотечу у бійця);
    • рішення кутового (якщо кутовий асистент бійця вирішує припинити бій).
  • Рішення суддів: в залежності від нарахованих очок судді можуть прийняти одне із наступних рішень:
    • одностайне рішення (всі три судді присуджують перемогу бійцю А);
    • переважне рішення (два судді присуджують перемогу бійцю А, один суддя констатує нічию);
    • роздільне рішення (два судді присуджують перемогу бійцю А, один суддя присуджує перемогу бійцю Б)
    • нічия (судді констатують нічию).

У випадку констатування нічиєї по завершенню основного часу змагання може бути запроваджено додатковий час (не більше двох раундів) для визначення переможця. В деяких випадках бій може бути завершений технічною нічиєю, технічним рішенням, може бути визнаний таким, що не відбувся. Боєць також може бути дискваліфікований або оштрафований[1].

Нарахування очок

Три судді оцінюють кожний раунд змагань у чемпіонаті K-1. Бійцю, який провів раунд краще свого суперника, нараховується 10 очок. Бійцю, який провів раунд гірше свого суперника, нараховується 9 або менше очок. У разі порушення правил рефері та/або суддя може ухвалити рішення про зняття очок із порушника. Судді повинні уникати нарахування рівної кількості очок. Рівна кількість очок може бути нарахована лише у випадку, коли з одного з бійців були зняті очки за порушення правил. У разі рівної боротьби і наявності рівного рахунку після завершення додаткового часу, судді повинні переглянути рахунок у попередніх раундах змагання[1].

Заборонені дії

У змаганнях за правилами K-1 заборонено:[1]

  1. Завдавати удари головою.
  2. Завдавати удари ліктями.
  3. Завдавати удари плечем або передпліччям.
  4. Завдавати удари в пах.
  5. Завдавати удари в очі
  6. Завдавати удари в горло.
  7. Завдавати удари в потилицю.
  8. Проводити амплітудні кидки, больові прийоми і удушення.
  9. Кусати суперника.
  10. Атакувати суперника зі спини.
  11. Атакувати суперника, який впав, або піднімається.
  12. Атакувати суперника, після оголошення команди «брейк».
  13. Використовувати канати для оборони чи нападу.
  14. Виштовхувати/викидати суперника за межі рингу.
  15. Залишати ринг під час змагання.
  16. Вступати в суперечку з рефері.

Чемпіони K-1

Нижче використовуються такі скорочення:

ТЧ — Тимчасовий чемпіон
ЧЗТ — Чемпіон залишив свій титул
ЧПТ — Чемпіон був позбавлений свого титулу
[1] — Черговий титул бійця в конкретній ваговій категорії

Суперважка вага (понад 100 кг)

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 Нідерланди Семмі Схілт 4 березня 2007 — дотепер 4

Важка вага (70-100 кг)

Чемпіон Період чемпіонства Захисти титулу
1 Марокко Бадр ХаріЧПТ 28 квітня 2007 — 17 грудня 2008 1
Бадр Харі був позбавлений титулу як покарання за неспортивну поведінку і зловмисне порушення правил (удари ногами по лежачому супернику)[2].
2 Японія Кіотаро Фудзімото 28 березня 2009 — 21 жовтня 2011 1

Переможці Гран-прі K-1

Важка вага (понад 70 кг)

Рік Переможець Громадянство Фіналіст Громадянство
1993 Бранко Цикатич Хорватія Ернесто Гост Нідерланди
1994 Петер Артс [1] Нідерланди Масаакі Сатаке Японія
1995 Петер Артс [2] Нідерланди Жером Ле Банне Франція
1996 Енді Хуг Швейцарія Майк Бернардо ПАР
1997 Ернесто Гост [1] Нідерланди Енді Хуг Швейцарія
1998 Петер Артс [3] Нідерланди Енді Хуг Швейцарія
1999 Ернесто Гост [2] Нідерланди Мірко Філіпович Хорватія
2000 Ернесто Гост [3] Нідерланди Рей Сефо Нова Зеландія
2001 Марк Хант Нова Зеландія Франсіску Філью Бразилія
2002 Ернесто Гост [4] Нідерланди Жером Ле Банне Франція
2003 Ремі Боньяскі [1] Нідерланди Акіо Морі Японія
2004 Ремі Боньяскі [2] Нідерланди Акіо Морі Японія
2005 Семмі Схілт [1] Нідерланди Ґлаубі Фейтоза Бразилія
2006 Семмі Схілт [2] Нідерланди Петер Артс Нідерланди
2007 Семмі Схілт [3] Нідерланди Петер Артс Нідерланди
2008 Ремі Боньяскі [3] Нідерланди Бадр Харі
(дискваліфікований)
Марокко
2009 Семмі Схілт [4] Нідерланди Бадр Харі Марокко
2010 Алістар Оверім Нідерланди Петер Артс Нідерланди
2024

Середня вага (до 70 кг)

Рік Переможець Громадянство Фіналіст Громадянство
2002 Альберт Краус Нідерланди Каолан Каовічіт Таїланд
2003 Масато Кобаясі [1] Японія Альберт Краус Нідерланди
2004 Сомбат Банчамек [1] Таїланд Масато Кобаясі Японія
2005 Анді Сауер [1] Нідерланди Сомбат Банчамек Таїланд
2006 Сомбат Банчамек [2] Таїланд Анді Сауер Нідерланди
2007 Анді Сауер [2] Нідерланди Масато Кобаясі Японія
2008 Масато Кобаясі [2] Японія Артур Кишенко Україна
2009 Ґеворґ Петросян [1] Італія Анді Сауер Нідерланди
2010 Ґеворґ Петросян [2] Італія Йосіхіро Сато Японія
2024

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е ж Архівована копія. Архів оригіналу за 9 серпня 2010. Процитовано 5 серпня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 січня 2009. Процитовано 5 серпня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

  • Офіційний сайт чемпіонату K-1 [Архівовано 19 травня 2007 у Wayback Machine.]