Рух 1 березня

Рух 1 березня
Рух 1 березня
Рух 1 березня
Офіційна назваРух 1 березня
Рух Саміль
Інші назвиДемонстрації Мансе
Ким святкується1 березня, національне свято Південної Кореї
ТипНаціональне
ЗначенняПозначає один sз перших публічних проявів корейського опору під час японського панування в Кореї
Дата1 березня 1919
CMNS: Рух 1 березня у Вікісховищі
В іншому мовному розділі є повніша стаття March First Movement(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Дивитись автоперекладену версію статті з мови «англійська».
  • Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
  • Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.
Монумент Рухові 1 березня у Тапгол парку, Сеул

Рух 1 березня або Рух Саміль або Березневе повстання в Кореї 1919 (кор. 만세운동) — масовий рух корейського народу проти під час японського панування в Кореї у березні — квітні 1919.

Історія

Біля витоків руху були «Чотирнадцять пунктів» і оголошене в січні 1919 року президентом США Вудро Вільсоном право слабких націй на самовизначення жорстокість насадження японізації військовою адміністрацією. Після надрукування корейськими студентами в Токіо вимог незалежності для своєї країни 1 березня 1919 року населення Сеула, Пхеньяна та ін. міст влаштувало масові демонстрації (усього їх відбулося 1500) під лозунгом «Геть японських імперіалістів!», які швидко переросли в антияпонське повстання, що охопило всю країну. В повстанні взяло участь понад 2 млн осіб. Через організаційну та політичну слабкість керівництва (молода національна буржуазія) повстання було жорстоко придушене. Кількість жертв склала 7 509 було вбито (7 000 у перший же день), 15 849 поранено й 46 303 заарештовано. Японська офіційна статистика: 553 осіб вбито, 12 000 заарештовано, при тому вбито 8 поліцаїв та 158 поранено[1]. Його також іноді називають Демонстрації Ман-се (кор.: 만세운동, 萬歲, 運動, Manse Undong).

24 травня 1949 року цей день в історії став національним святом Південної Кореї.

Примітки

  1. ↑ Cumings Bruce. «Korea's Place in the Sun: A Modern History». New York: W.N. Norton and Company, 1997.

Література

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Han, Woo-keun. «The History of Korea». Hawaii: University of Hawaii Press, 1988. (англ.)

Посилання

  • Повний текст проголошення незалежності. (англ.)
  • Подальша ескалація конфлікту. Фотогалерея. (англ.)
  • Torture Murder of a Teenage Girl, Yu Kwan-soon (англ.)


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.